четвер, 29 серпня 2013 р.

ГАИ Днепровского района таки сдалась

Я таки заставил гаенышей ответить мне на информационный запрос. Для этого понадобилось около 6 месяцев для того чтобы: написать жалобу в прокуратуру и ГАИ, получить отписку, написать информационный запрос в ГАИ, получить отписку, написать жалобу в прокуратуру, получить отписку, подать в суд на ГАИ за неответ на инфозапрос, выиграть суд, но получить алеяционную жалобу гаенышей, мне выиграть апеляционный суд, пожаловаться в прокуратуру на невыполнения решения суда, получить отписку, подать заявление в исполнительную службу и…. вуаля! Я получаю ответ ГАИ.

А ответ ГАИ гласит о том, что инспектор использовал внебалансовый, личный видеорегистратор, которого нет в перечне разрешенных приборов для фиксации правонарушений.


В том числе и из-за этого инфозапроса пострадал зам. начальника Днепровского ГАИ.

Теперь становится ясным почему гаеныши не хотели отвечать. Но они вынуждены были ответить, так как невыполнение решения суда - это уголовщина.

Предистория. Меня остановили гаеныши и вменяли нарушение ПДД. И рассказывали, что все заснято на видеорегистратор. Ознакомить с видео моего как бы нарушения отказались.

Но теперь - после получения этого ответа - они получают жалобу за неправомерное использование этого видеорегистратора. А за это кто-то должен понести как минимум дисциплинарную ответственность.
---

ИНФО ЗАПРОС

Вот инфозапрос, из-за которого было столько гемороя.

Розпорядник інформації:
Відділ ДАІ Дніпровського району м. Києва
02090, м. Київ, вул. Лобачевского, 23а

Копія:
УДАІ ГУМВС України в місті Києві
01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького,54,  
udai@udai.kiev.ua

Запитувач інформації:

Запит на інформацію
згідно Закону України «Про доступ до публічної інформації»

Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні звернення або особисто звертатись до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. 

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про інформацію" право на інформацію забезпечується зокрема: обов'язком органів державної влади, а також органів місцевого і регіонального самоврядування інформувати про свою діяльність та прийняті рішення. 

Згідно ст. 14 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядники інформації зобов'язані надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації. 

Звертаю Вашу увагу на норму статті 14. Обов'язки розпорядників інформації
«1. Розпорядники інформації зобов'язані:
6) надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації.»

Статтею 24 Закону України «Про доступ до публічної інформації» встановлено відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації, яку несуть особи, винні у вчиненні таких порушень:
1) ненадання відповіді на запит;
2) ненадання інформації на запит;
3) безпідставна відмова у задоволенні запиту на інформацію;
6) несвоєчасне надання інформації;
7) необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом;
8) нездійснення реєстрації документів;

Керуючись ст.ст. 9,10,32,33 ЗУ "Про інформацію", ст.ст. 3,4,5,10,14 ЗУ "Про доступ до публічної інформації", письмово надати достовірну, повну, точну інформацію:

1. Назву, серійний та інвентарний номери технічного засобу для відеозапису (відеореєстратор), встановленого стаціонарно в службовому автомобілі ВАЗ, д.н. 2006, на якому 10/01/2013  приблизно о 10:30 інспектором з дізнання ВДАІ Дніпровського р-ну, старшим лейтенантом Андрушею Валентином Миколайовичем начебто було зафіксовано порушення ПДД. 

2. Чи є цей технічних засіб в переліку технічних засобів, які використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху згідно наказу МВС України № 33 «Про затвердження Переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху» або згідно інших нормативних документів?

Відповідно до ст. 20 «Про доступ до публічної інформації» надати ґрунтовну відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту на поштову адресу запитувача.

ИСК

Этот иск я подал на гаишников за неответ по инфозапросу.

До Деснянського районного суду м. Києва
м. Київ, пр-т. Маяковського, 5-в 

Позивач: 

Відповідач: 
Відділ ДАІ Дніпровського району м. Києва
02090, м. Київ, вул. Лобачевского, 23а

ПОЗОВНА ЗАЯВА
про оскарження дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень

13/02/2013 року Позивач звернувся до Відповідачів з запитом на надання інформації. Копія цього запиту також була надіслана до УДАІ ГУМВС України в місті Києві.

Запитувалася наступна інформація:

Назву, серійний та інвентарний номери технічного засобу для відеозапису (відеореєстратор), встановленого стаціонарно в службовому автомобілі ВАЗ, д.н. 2006, на якому 10/01/2013  приблизно о 10:30 інспектором з дізнання ВДАІ Дніпровського р-ну, старшим лейтенантом Андрушею Валентином Миколайовичем начебто було зафіксовано порушення ПДД.

Станом на 24/02/2013 року Позивачем не було отримано лист-відповідь Відповідача.

Згідно On-line сервісу "Відстеження пересилання поштових відправлень" на www.ukrposhta.com, "Відправлення за номером 0215603304973 вручене за довіреністю 15.02.2013 об’єктом поштового зв’язку КИ1В 90 з індексом 02090."

Відповідно до частини першої статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту. Стаття 14 Закону встановлює обов’язок Відповідача надавати достовірну, точну та повну інформацію. Відповідно до частини першої статті 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації» рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 183-2 КАСУ скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо зобов’язання суб’єкта владних повноважень вчинити певні дії щодо розгляду звернення, у тому числі інформаційного запиту, фізичної або юридичної особи.

За цих обставин, керуючись ст. 14, 20, 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації, ст. 6, 17, 18, 104, 183-2 КАСУ

ПРОШУ:

1. Визнати протиправною бездіяльність Відповідача щодо ненадання інформації за запитом.
2. Зобов’язати Відповідача надати Позивачу повну інформацію, що запитувалася згідно інформаційного запиту.
3. Розглянути справу у скороченому провадженні без виклику до суду сторін.

ДОДАТКИ:

1. Копія запиту на інформацію до Відділу ДАІ Дніпровського району м. Києва від 13/02/2013;
2. Квитанція про сплату судового збору;
3. Фіскальний чек про відправлення рекомендованого листа до Відділу ДАІ Дніпровського району м. Києва

26/02/2013

РЕШЕНИЕ СУДА


2-а/754/120/13
Справа № 754/3324/13-а
ПОСТАНОВА  
Іменем  України

       29.03.2013   року Деснянський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Таран Н.Г., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним за позовом ОСОБА_1 до відділу ДАІ Дніпровського району м. Києва, про оскарження дій та бездіяльність суб'єкта владних повноважень,
   ВСТАНОВИВ:

В провадження Деснянського районного суд м. Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до відділу ДАІ Дніпровського району м. Києва , в якому просить суд:

1. Прийняти позов до провадження та розглянути справу у порядку скороченого провадження.

2. Визнати протиправною бездіяльність відповідача, щодо ненадання інформації за запитом.

3. Зобов'язати відповідача надати позивачу повну інформацію, що запитувалася згідно інформаційного запиту.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 28.02.2013 року було відкрито скорочене провадження у справі № 2а-754/120/13.

Від представника відповідача 14.03.2013 року надійшло заперечення (вх. № 9428 від 14.03.2013 р.), в якому просить позов ОСОБА_1 залишити без задоволення. Зазначає, що запит було розглянуто в п'ятиденний термін підготовлено відповідь та 26.02.2013 року надіслано через канцелярію Дніпровського РУ, ініціатору інформаційного запиту, звичайним поштовим відправленням, про що свідчить реєстр відправки кореспонденції.

Позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог вказує, що не надання відповідачем запитуваної інформації є незаконною, при цьому, здійснює посилання, зокрема, на ч. 7 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», згідно якої обмеженою підлягає інформація, а не документ. Відповідно до частини першої статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації  має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. Стаття 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації» встановлює обов'язок відповідача надавати достовірну, точну та повну інформацію» рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу.

В наданих суду запереченнях відповідач в обґрунтування своєї позиції зазначив, що позивачу було надано відповідь з наданням запитуваної інформації стосовно назви, серійного та інвентарного номеру технічного засобу для відеозапису, встановленого в службовому автомобілі ВАЗ, державний номерний знак 2006, на якому 10.01.2013 року інспектором відділу ДАІ Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві старшим лейтенантом міліції Андрушею В.М. начебто було зафіксовано порушення ПДР, відділом ДАІ Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві отримано 20.02.2013 року, про що свідчить запис в журналі вхідної кореспонденції та штамп канцелярії Дніпровського РУ на запиті, вхідний № 9 від 20.02.2013 року.

Вищевказаний запит було розглянуто. В п'ятиденний термін підготовлено відповідь  та 26.02.2013 року надіслано через канцелярію Дніпровського РУ, ініціатору інформаційного запиту, звичайним поштовим відправленням, про що свідчить реєстр відправки кореспонденції.

Суд не погоджується з позицією відповідача, виходячи з наступного.

Відповідно до преамбули Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 р. № 2939 (надалі -Закон № 2939), цей Закон визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Частиною 1 ст. 1 вказаного Закону передбачено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону № 2939 розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання; юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків; суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Відповідно до ст. 14 Закону № 2939 розпорядники інформації зобов'язані:
1) оприлюднювати інформацію про свою діяльність та прийняті рішення;
2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні;
3) вести облік запитів на інформацію;
4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо;
5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації;
6) надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації.

При цьому, в ч. 1, ч. 2 та ч. 4 ст. 19 Закону №2 939 вказано, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Письмовий запит подається в довільній формі. При цьому, п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону № 2939 передбачено, що доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Положеннями ч. 1 та ч. 2 ст. 20 Закону № 2939 зазначено, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно ч. 7 ст. 6 Закону № 2939, обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

Отже, не є конфіденційною передбачена законами інформація, що стосується здійснення особою, яка займає посаду, пов'язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень.

Таким чином, проаналізувавши матеріали справи, вимоги чинного законодавства України, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, суд дійшов до висновку про те, що відповідачем по справі не надано відповідь саме на поданий запит у вигляді надання інформації або повідомлення про неможливість чи відсутність інформації, яка запитувалася позивачем згідно інформаційного запиту на інформацію від 13.02.3013 року. Із змісту наданої відповідачем відповіді «про надання інформації» взагалі не зрозуміло на який запит надана інформація та міститься лише зміст статтей КУпАП, що не можливо оцінити як відповідь на інформаційний запит.

Суд з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, керуючись положеннями ч. 1 ст. 1, п. 2 ч. 1 ст. 6, ч. 7 ст. 6, п. 1 ч. 1 ст. 13, ст. 14, ч. ч. 1, 24 ст. 19, ч. 1 та ч. 2 ст.20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», положень частин другої, третьої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та вважає, що адміністративний позов належить задовольнити.

Керуючись положеннями ст. ст. 267171894104161162183-2256,  КАС України,   суд -

                                                               ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу ДАІ Дніпровського районного управління ГУ МВС України в м. Києві про оскарження дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність відділу ДАІ Дніпровського районного управління ГУ МВС України в м. Києві, що полягають у ненаданні запитуваної інформації ОСОБА_1 в порядку передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації» та Інструкції про організацію діловодства в системі МВС України, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23.11.2003 р. № 1440.

Зобов'язати  Відділ ДАІ Дніпровського районного управління ГУ МВС України в  м. Києві надати ОСОБА_1 у п'ятиденний термін надати відповідь на інформаційний запит від 13.02.2013 року.

Присудити на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 34 (тридцять чотири) грн. 41 коп. за рахунок Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України. Строк для подання апеляційної скарги обчислюється з моменту отримання копії постанови.

         Постанова підлягає негайному виконанню в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.


         Суддя:                                                                                                     Н.Г. Таран

МОЕ ВОЗРАЖЕНИЕ НА АПЕЛЛЯЦИОННУЮ ЖАЛОБУ ГАИ


До Київського апеляційного адміністративного суду
01010, м. Київ, вул. Московська, 8

через Деснянський районний суд м. Києва
02225, м. Київ, пр-т. Маяковського, 5-в 
(суддя Н.Г. Таран)

Позивач: 

Відповідач: 
Відділ ДАІ Дніпровського району м. Києва
02090, м. Київ, вул. Лобачевского, 23а

ЗАПЕРЕЧЕННЯ
на апеляційну скаргу ВДАІ Дніпровського району м. Києва на постанову 
Деснянського районного суду м. Києва по адміністративній справі №2-а/754/120/13

У провадженні Київського апеляційного адміністративного суду знаходиться справа за апеляційною скаргою відповідача на постанову №2-а/754/120/13 судді Н.Г. Таран Деснянського районного суду м. Києва у справі №754/3324/13-а.

Відповідач грунтує свою апеляційну скаргу на тому, що наказ МВС України № 33 «Про затвердження Переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху» є загальнодоступним. Отже, права позивача на інформацію відповідачем не порушувались. 

Обґрунтування заперечень.

1. Відповідно до ст. 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел вважається неправомірною відмовою в наданні інформації. Отже, обґрунтування відповідачем апеляційної скарги є неправомірним.

2. Наказ МВС України № 33 від 01/03/2010 «Про затвердження Переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху» містить певний перелік декількох  технічних засобів. 

Наказ МВС України № 33 від 01/03/2010 не дає відповідь, який саме технічний засіб (назва, серійний та інвентарний номери) був встановлений стаціонарно в службовому автомобілі ВАЗ, д.н. 2006, на якому 10/01/2013  приблизно о 10:30 інспектором з дізнання ВДАІ Дніпровського р-ну, старшим лейтенантом Андрушею Валентином Миколайовичем начебто було зафіксовано порушення ПДД. 

Отже, позивач у своєму запиті на інформацію від 13/02/2013 просив повідомити назву, серійний та інвентарний номери певного технічного засобу для відеозапису (відеореєстратор), яким 10/01/2013  приблизно о 10:30 начебто було зафіксовано порушення ПДД, а не технічні засоби взагалі, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху» є загальнодоступним. 

3. 10/01/2013 приблизно о 10:40 інспектор з дізнання ВДАІ Дніпровського р-ну, старший лейтенант Андруша Валентин Миколайович повідомив позивачу, що в службовому автомобілі ДАІ (на якому ніс службу Андруша В.М.) є "незьемний, стаціонарний" "відеорегістратор", яким начеб-то було зафіксовано порушення ПДД. Наказ МВС України № 33 від 01/03/2010 у переліку не містить технічний засіб "відеорегістратор". Отже, позивач у своєму запиті на інформацію від 13/02/2013 хотів дізнатися, який саме пристрій мав на увазі інспектор ДАІ.

За цих обставин,

ПРОШУ:

1. Відмовити відповідачу у задоволенні апеляційної скарги на постанову Деснянського районного суду м. Києва по адміністративній справі №2-а/754/120/13.
2. Залишити в силі постанову №2-а/754/120/13 Деснянського районного суду у справі №754/3324/13-а.

30/05/2013

РЕШЕНИЕ АПЕЛЯЦИОННОГО СУДА

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: №   754/3324/13-а (2-а/754/120/13)                                                                             Головуючий у 1-й інстанції:   Таран Н.Г.                                                                                                                                                         Суддя-доповідач:  Троян Н.М.

У  Х  В  А  Л  А
Іменем України
18 червня 2013 року                                                                                            м. Київ
Колегія  суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
          головуючого  судді                                          - Троян Н.М.,
          суддів                                                                  - Твердохліб В.А., Костюк Л.О.,
          при  секретарі                                                     - Синициній К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Відділу ДАІ Дніпровського району м.Києва на постанову Деснянського районного суду м.Києва від 29 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Відділу ДАІ Дніпровського району м.Києва про оскарження дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу ДАІ Дніпровського району м.Києва про оскарження дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Постановою Деснянського районного суду м.Києва від 29 березня 2013 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Деснянського районного суду м.Києва від 29 березня 2013 року, прийняти нову постанову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного
13.02.2013 року позивач звернувся до відповідача з запитом про надання інформації, а саме: назву, серійний та інвентарний номери технічного засобу для відеозапису (відео реєстратор), встановленого стаціонарно в службовому автомобілі Ваз, д.н. 2006, на якому 10.01.2013 року приблизно о 10 год. 30 хв. інспектором з дізнання ВДАІ Дніпровського району, старшим лейтенантом ОСОБА_3 начебто було зафіксовано порушення ПДД та чи є цей технічний засіб в переліку технічних засобів, які використовуються в підрозділах Держававтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху згідно наказу МВС України №33 фіксування порушень правил дорожнього руху згідно наказу МВС України №33 «Про затвердження Переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху» або згідно інших нормативних документів.
Вищевказаний запит було розглянуто в п'ятиденний термін та 26.02.2013 року надіслано через канцелярію Дніпровського РУ позивачу.
Як вбачається зі змісту відповіді на запит від 26.02.2013 року №118/9 із, відповідачем взагалі по суті запиту нічого конкретного не зазначено, тобто відповідач по суті запитуваної інформації відповідь не надав.
Відповідно до преамбули Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 р. № 2939 (надалі - Закон № 2939), цей Закон визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
Частиною 1 ст. 1 вказаного Закону передбачено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону № 2939 розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання; юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків; суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.
Відповідно до ст. 14 Закону № 2939 розпорядники інформації зобов'язані:
- оприлюднювати інформацію про свою діяльність та прийняті рішення;
- систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні;
- вести облік запитів на інформацію;
- визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо;
- мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації;
- надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації.
При цьому, в ч. 1, ч. 2 та ч. 4 ст. 19 Закону №2 939 вказано, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Письмовий запит подається в довільній формі. При цьому, п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону № 2939 передбачено, що доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
Положеннями ч. 1 та ч. 2 ст. 20 Закону № 2939 зазначено, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Згідно ч. 7 ст. 6 Закону № 2939, обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.
Отже, не є конфіденційною передбачена законами інформація, що стосується здійснення особою, яка займає посаду, пов'язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не надано відповідь саме на поданий запит у вигляді надання інформації або повідомлення про неможливість чи відсутність інформації, яка запитувалася позивачем згідно інформаційного запиту на інформацію від 13.02.3013 року, оскільки з наданої відповіді вбачається, що інформація яка міститься у відповіді взагалі не стосується запитуваної інформації, за таких обставин позовні вимог є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно з ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог, тому підстави для скасування рішення відсутні. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160195196198202205207212254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Відділу ДАІ Дніпровського району м.Києва залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м.Києва від 29 березня 2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.


Головуючий суддя:                                                                                                                                                                   Троян Н.М.

Судді:                                                                                                            Твердохліб В.А.

                                                                                                                                Костюк Л.О.

Головуючий суддя                                                                 Троян Н.М.            

Судді:                                                                                           Твердохліб В.А.

                                                                                                                                

МОЕ ЗАЯВЛЕНИЕ В ИСПОЛНИТЕЛЬНУЮ СЛУЖБУ

Відділ державної виконавчої служби 
Дніпровського районного управління юстиції
02094, м. Київ вул. Краківська 20

Стягувач:

Боржник:
Відділ ДАІ Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві
02090, м. Київ, вул. Лобачевского, 23а

ЗАЯВА
про відкриття 
виконачого провадження

9/04/2013 року заявник отримав Постанову №2-а/754/120/13 Деснянського районного суду у справі №754/3324/13-а за позовом заявника до Відділу ДАІ Дніпровського району м. Києва. Суд зокрема постановив:

- Визнати протиправною бездіяльність відділу ДАІ Дніпровського районного управління ГУ МВС України в м. Києві, що полягають у ненаданні запитуваної інформації заявнику в порядку передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації» та Інструкції про організацію діловодства в системі МВС України, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23.11.2003 р. №1440.
- Зобов'язати Відділ ДАІ Дніпровського районного управління ГУ МВС України в м. Києві надати заявнику у п'ятиденний термін відповідь на інформаційний запит від 13/02/2013 року.

18/06/2013 Київський апеляційний адміністративний суд у справі № 754/3324/13-а (№ 2-а/754/120/13) ухвалив постанову Деснянського районного суду м. Киева від 29 березня 2013 року залишити без змін. 

24/07/2013 Деснянським районним судом було видано виконавчий лист у справі №2а-120/2013р, в якому суд вирішив зобов'язати Відділ ДАІ Дніпровського районного управління ГУ МВС України в м. Києві надати заявнику у п'ятиденний термін відповідь на інформаційний запит від 13/02/2013 року.

За цих обставин та керуючись статтями 1 - 3, 17-20, 25 Закону України "Про виконавче провадження",

ПРОШУ:

1. Відкрити виконавче провадження та виконати постанову №2-а/754/120/13 Деснянського районного суду, а саме - надати заявнику у п'ятиденний термін відповідь на інформаційний запит від 13/02/2013, щодо назви, серійного та інвентарного номеру технічного засобу для відеозапису (відеореєстратор), встановленого стаціонарно в службовому автомобілі ВАЗ, д.н. 2006, на якому 10/01/2013  приблизно о 10:30 інспектором з дізнання ВДАІ Дніпровського р-ну, старшим лейтенантом Андрушею Валентином Миколайовичем начебто було зафіксовано порушення ПДД;
2. Надіслати копію постанови про відкриття виконавчого провадження заявнику за адресою: 02156, м. Київ, вул. Мілютенко 28, кв. 184

ДОДАТКИ:

1. Копія постанови Деснянського районного суду
2. Копія виконавчого листа Деснянського районного суду
3. Копія інформаційного запиту від 13/02/2013 року

29/07/2013