Околорелігійне мракобісся вражає свою різноманітністю. Є відносно "безпечні" види мракобісся, наприклад, впевненість у створенні богом всього існуючого в такому вигляді всього декілька тисячоліть тому, обов'язковість молитв перед споживанням їжі, обов'язковість церковній сповіді та причастя, неухильне та фанатичне слідування постам, цілування ікон, прикладування до різних фетішів, хизування своєю набожністю, тощо. Напевно, частину з цього можна віднести до певних проявів народних традицій та культури.
Але є і соціально-небезпечні хиби, наприклад: насаджувана церквою різноманітна нетерпимість до іншого віросповідання, до інших народів та культур; лікування молитвами та "святими фетішамі", на кштальт освячених хустинок, стрічок; засудження та ігнорування офіційної медицини, зокрема психологів та інших спеціалістів з цієї царини; довільне та "гнучке" тлумачення святого письма, коли, наприклад, намагаються виправдовувати насильство та інші протиправні дії. Або впевненість, що вбивати погано, оскільки це просто гріх, за яких покарає боженька. Але при цьому у людини відсутне усвідомлення, що життя - це найвища цінність у світі, що людина має недоторкане право на життя, а у разі порушення цього права настає покарання доволі конкретне та неминуче, і уникнути покарання лише збагнувши злочин не можливо.
Прикро, адже подібне мракобісся - трапляється у сучасному світі як наслідок неосвіченості та відвертого задурювання людей на фоні загального тяжкого соціально-економічного становища людей та країни в цілому. А може бути просто як в приказці - "змусь дурака богу молитися - він і лоба розібье".
Але одна справа коли цей "дурак" - дорослий. Дорослого важко змінити, особливо коли дурість укорінюється, а невігластво сприймається як чеснота. На мою думку, нехай така людина розбиває собі лоба, якщо це не заважає оточуючим. Інша справа - коли такий "дурень" повчає і заохочує до мракобісся та невігластва дітей. Адже діти це чистий аркуш паперу, і задурити дитину та поставити її на хибний шлях простіше. Завдання старших тут - закласти фундамент для розвитку дитини, а не нав'язування певних догм, штучних обмежень та псевдо-моральних цінностей та принципів. Батьки мусять підготувати дитину до самостійного дорослого життя, мусять привчити до здорового глузду, закласти критичне мислення та навички самостійного прийняття рішень. При цьому керуватись потрібно гуманними нормами та принципами сучасного цивілізованого світу, а не правилами та стандартами минулих століть. Дитина мусить бути підготовлена самостійно обирати свій шлях у більш зрілому віці. Це стосується, зокрема, і релігійних вподобань.
Нав'язування дитині певної релігії або конфесії є протиправними діями, ажде за законом кожен має право на свободу віросповідання та світогляду. Ніхто не може встановлювати обов'язкових релігійних переконань і світогляду. Окрім цього міжнародне та національне законодавство чітко передбичає, що виховання та освіта дитини має спрямовуватися на розвиток поваги до прав, свобод людини, мови, національних історичних і культурних цінностей різних народів, в дусі взаєморозуміння, миру, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Закон чітко визначає місце релігії в світскій державі щодо дитини, зокрема, світський характер освіти, незалежність освіти від релігійних організацій, заборона створення у навчальних закладах релігійних організацій, відсутність привілеїв чи обмежень за ознаками релігійних або інших переконань у сімейних відносинах, тощо.
Разом з тим, закон встановлює, що батьки за взаємною згодою мають право виховувати своїх дітей відповідно до своїх власних переконань та ставлення до релігії. Тобто, якщо батьки не мають спільного бачення (взаємної згоди), то законом заборонено виховувати своїх дітей відповідно до своїх власних релігійних переконань.
Конвенція про права дитини:
Стаття 14
1. Держави-учасниці поважають право дитини на свободу ... релігії.
3. Свобода дотримуватися своєї релігії або віри може зазнавати лише таких обмежень, які встановлені законом і необхідні для охорони державної безпеки, громадського порядку, моралі та здоров'я населення або захисту основних прав і свобод інших осіб.
Стаття 29 Держави-учасниці погоджуються щодо того, що освіта дитини має бути спрямована на підготовку дитини до свідомого життя у вільному суспільстві в дусі розуміння, ... та дружби між усіма ... релігійними групами...Конвенція Про захист прав людини і основоположних свобод:
Кожен має право на свободу думки, совісті та релігії; це право включає свободу змінювати свою релігію або переконання, а також свободу сповідувати свою релігію або переконання під час богослужіння, навчання, виконання та дотримання релігійної практики і ритуальних обрядів як одноособово, так і спільно з іншими, як прилюдно, так і приватно.Конституція України:
Стаття 35
Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльніть. Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа - від церкви.
Стаття 24. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками … релігійних переконаньЗакон України Про свободу совісті та релігійні організації
Стаття 3. Право на свободу совісті
Кожному громадянину в Україні гарантується право на свободу совісті. Це право включає свободу мати, приймати і змінювати релігію або переконання за своїм вибором і свободу одноособово чи разом з іншими сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, відправляти релігійні культи, відкрито виражати і вільно поширювати свої релігійні або атеїстичні переконання.
Ніхто не може встановлювати обов'язкових переконань і світогляду. Не допускається будь-яке примушування при визначенні громадянином свого ставлення до релігії, до сповідання або відмови від сповідання релігії, до участі або неучасті в богослужіннях, релігійних обрядах і церемоніях, навчання релігії.
Батьки або особи, які їх замінюють, за взаємною згодою мають право виховувати своїх дітей відповідно до своїх власних переконань та ставлення до релігії.
Сімейний кодекс:
Стаття 7
Учасник сімейних відносин не може мати привілеїв чи обмежень за ознаками ... релігійних та інших переконань...
Закон України Про охорону дитинства:
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.Закон України Про освіту:
Стаття 6. Основні принципи освіти: незалежність освіти від ... релігійних організацій; науковий, світський характер освіти;Закон України Про дошкільну освіту:
Стаття 8. Навчально-виховний процес у навчальних закладах є вільним від втручання ... релігійних організацій. Залучення учнів, студентів до участі в ... релігійних заходах під час навчально-виховного процесу не допускається.
Стаття 9. Навчальні заклади в Україні незалежно від форм власності відокремлені від церкви (релігійних організацій), мають світський характер,
Стаття 56. Обов'язки педагогічних та науково-педагогічних працівників: готувати учнів та студентів до свідомого життя в дусі ... злагоди між усіма ... релігійними групами.
У дошкільному навчальному закладі незалежно від підпорядкування, типу і форми власності не допускаються створення релігійних організацій.
